В своєму виступі Володимир Рибак наголосив на необхідності внесення рекомендацій щодо створення на законодавчому рівні правових умов для прискорення реформування медичної галузі без помітних соціальних втрат для населення.
Голова Верховної Ради України підкреслив, що для реалізації реформи охорони здоров’я вже багато зроблено як на центральному, так і на місцевому. Разом з тим, зазначив він, є і чимало проблем, які потребують розв’язання.
Пан Рибак звернув увагу на кілька "очевидних "хвороб" у процесі реформування сфери охорони здоров’я". «Першою і найболючішою він визначив відірваність реформ від громадської думки, від людей, для яких й проводяться реформи. За його словами, відповідно до соціологічних опитувань, населення не сприймає заходи з реалізації реформ, хоча більше 90% українців впевнені, що радикальне реформування медичної галузі вкрай необхідне. "Хіба це не парадоксально: громадяни України масово підтримують ініціативу Президента, але так само масово не сприймають те, як її втілюють в життя представники виконавчої влади?" - запитав В.Рибак.
Ще однією проблемою, яка потребує врегулювання на законодавчому рівні, керівник парламенту назвав медичне страхування - як добровільне, так і обов’язкове. "Зрозуміло, що страхова медицина - не панацея для системи охорони здоров’я, але міжнародний досвід свідчить, що вона допомагає розв’язати розрив між вартістю сучасного лікування високої якості та фінансовою спроможністю населення сплатити за медичні послуги вищої кваліфікації", - сказав він.
За словами В.Рибака, необхідно враховувати інтереси громад при реформуванні мережі стаціонарів та структуруванні медичних закладів взагалі згідно з їх типами та видами медичної допомоги, яку вони надають населенню, зокрема, реформуванні швидкої медичної допомоги, системи амбулаторій та ФАПів у сільській місцевості тощо.
Виступаючий також наголосив на важливості вирішення питання щодо якості медичної освіти, кваліфікації лікарів та їх ролі у забезпеченні здорового способу життя суспільства. "Це також проблема гідного винагородження лікаря, усього медичного персоналу за їх працю. Цю проблему гостро поставив Президент України, вимагаючи особливої уваги до медичного корпусу України, його соціального забезпечення та благополуччя", - зазначив він.
Міністр охорони здоров‘я Раїса Богатирьова зазначила, зокрема, що у 2010 році Президент Віктор Янукович запропонував країні програму модернізації, одним з ключових пріоритетів якої стала системна медична реформа. "Ініційована главою держави реформа в медичній галузі повністю гармонізована з європейською політикою "Здоров'я-2020", на її основі розроблений проект загальнонаціональної програми "Здоров'я 2020: український вимір". Отож, право уряду і парламенту затвердити найближчим часом цю програму",- сказала вона.
За словами міністра, реформи почали здійснюватися в чотирьох пілотних регіонах: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька області та місто Київ. "Набутий досвід роботи дозволить нам впроваджувати надалі зміни системно у відповідності з потребами та специфікою кожної області, кожної соціальної групи. Ми розпочали з базисних елементів: первинної та екстреної меддопомоги. Протягом 2011-2012 років в пілотних регіонах майже повністю створена мережа закладів первинної медицини. В 2012 році сформовано 167 центрів медико-санітарної допомоги, для оснащення амбулаторій цих центрів держава виділила 327 мільйонів гривень. Там, де запрацювали нові, належним чином оснащені та забезпечені кадрами амбулаторії, спостерігається збільшення кількості звернень з профілактичною метою на 17 відсотків і зменшення викликів екстреної медичної допомоги на 15 відсотків. Зменшується кількість госпіталізованих хворих саме за рахунок профілактичної спрямованості роботи",- підкреслила Р.Богатирьова.
Вона наголосила також, що досвід створення центрів первинної медико-санітарної допомоги в 2013 році буде поширено і на інші регіони,- до кінця 2013 року заплановано створити 548 центрів первинної медико-санітарної допомоги, для чого у непілотних регіонах на 2013 рік потрібна сума 1 мільярд гривень.
Р.Богатирьова наголосила також, що будь-які новації, зміни, перебудови часто викликають у людей побоювання, навіть іноді небажання користуватися послугами нової системи, що надзвичайно ускладнює процес реорганізації, збору інформації, критично необхідно для оперативної корекції заходів. "Вихід - налагодження зворотного зв'язку з пацієнтами, проведення наполегливої роз'яснювальної роботи. Саме тому в структурі Міністерства охорони здоров'я створено сучасну удосконалену прес-службу, якої до того у відомстві не існувало. Активно застосовуються нові засоби спілкування з величезною аудиторією громадськості та медиками на основі використання сучасних інформаційних технологій, конференц-сервісів, за допомогою відеозв'язку в реальному часі",- підсумувала міністр.
Голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров‘я Тетяна Бахтеєва зазначила, зокрема, що Верховна Рада шостого скликання зробила важливі кроки на шляху реформи, прийнявши відповідну законодавчу базу, завдяки чому на місцях з'явились сучасні механізми організації, управління та фінансування медичних закладів за прикладом кращого європейського і світового досвіду.
За її словами, важливою складовою реформи охорони здоров'я є реорганізація екстреної медичної допомоги, яка була розпочата після прийняття у 2012 році Закону "Про екстрену медичну допомогу", який діє з 1 січня цього року. "І, незважаючи на те, що до закону було багато нарікань, на практиці ми бачимо, що він успішно реалізується і приносить позитивні результати. Цей закон діє не тільки в пілотних регіонах. Так, в Полтавській області проведена значна робота в цьому напрямі, яка дозволила покращити показники роботи служби екстреної медицини",- сказала голова Комітету.
Т.Бахтеєва наголосила також, що у цьому році стартує третій, останній етап реформи, який передбачає створення умов для введення системи державного медичного страхування, що дозволить забезпечити не менше 80 відсотків безкоштовного медикаментозного забезпечення застрахованого пацієнта, щорічно залучати до шести мільярдів гривень на оновлення матеріально-технічної бази лікарень і щорічно на 20-30 відсотків підвищувати зарплату лікарям.
"Ми маємо пам'ятати, що від якості та повноти нашої роботи залежить здоров'я і життя українців. Це питання, в якому не може бути політики і популізму, і заради вирішення якого ми зобов'язані об'єднати наші зусилля. Впевнена, що сьогоднішні парламентські слухання - це дуже важливий крок до консолідації зусиль на шляху медичної реформи",- підсумувала народний депутат.
Учасники слухань зазначали, зокрема, що за станом здоров’я громадян Україна посідає одне з найнижчих рейтингових місць у Європейському регіоні. Українці мають значно коротшу, ніж громадяни розвинених європейських країн, середню тривалість життя. Вже більше як два десятиліття Україна переживає глибоку демографічну кризу, внаслідок якої чисельність населення держави скоротилася з 52 млн. до 45,6 млн. осіб. За цілою низкою позицій для України характерні значно вищі, ніж у розвинених європейських країнах, показники захворюваності та смертності. Зокрема, це стосується таких соціально значущих хвороб, як хвороби серця та судин, онкологічні хвороби, туберкульоз, ВІЛ-інфекція / СНІД тощо.
Наголошувалося також, що від 12 до 14 млн. жителів країни хворіють на серцево-судинні хвороби, понад 1 млн. українців страждають від онкологічних захворювань, більше 1,1 млн. осіб хворіють на цукровий діабет, при цьому майже 200 тис. з них є інсулінозалежними. Сучасний рівень смертності українських чоловіків від ішемічної хвороби серця майже утричі перевищує відповідний показник смертності чоловіків у розвинутих країнах. Рівень смертності українських чоловіків працездатного віку від злоякісних новоутворень на 40%, а в жінок – на 20% вище, ніж у розвинених країнах. При цьому більш як 80% у структурі причин смертності населення держави належить саме серцево-судинним та онкологічних захворюванням.
За словами виступаючих, реальні кроки у напрямі реалізації зазначеної реформи розпочалися лише у 2010 році, коли відповідні заходи було визначено невід’ємною складовою ініційованої Президентом України Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки.
Наголошувалося також, що практичний досвід з реформування галузі, набутий зокрема у пілотних регіонах, свідчить про те, що навіть протягом досить короткого періоду часу системне та послідовне запровадження відповідних заходів хай поступово, але, разом з тим, у цілому позитивно впливає на показники здоров’я населення, якість та доступність медичної допомоги, ефективність використання ресурсів місцевих систем медичного обслуговування.
Водночас, на думку учасників слухань, у процесі запровадження пов’язаних із зазначеною реформою змін має місце й немало проблем та недоліків, які потребують усунення задля того, щоб реформування у цій життєво важливій для кожного громадянина сфері було дійсно успішним та ефективним, сприяло належній реалізації конституційного права кожного громадянина України на охорону здоров’я та медичну допомогу.
