Захід відбувся завдяки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Репродуктивне здоров’я в Україні», який впроваджує Благодійний фонд «Здоров’я жінки і планування сім’ї».
Метою круглого столу було обговорення поточної ситуації щодо профілактики / скринінгу раку шийки матки в Україні, розробка рекомендацій, що будуть внесені до Державної програми з репродуктивного здоров’я на період 2017-2021 рр. та інших актуальних питань, а саме:
- Особливості законодавчого регулювання означеної сфери в Україні.
- Міжнародні рекомендації щодо організації сучасних програм скринінгу та вакцинації.
- Досвід ефективної реалізації регіональних програм вакцинації та скринінгу РШМ у кількох областях України.
- Стратегії ефективних комунікацій та реалізації освітніх проектів для заохочення населення до участі у скринінгу.
Участь в обговоренні вищеозначених питань взяли Олексій Кириченко, член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, представники Міністерства охорони здоров’я України, Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, провідні спеціалісти Національного інституту раку, представники обласних та міських департаментів охорони здоров’я, онкологічних диспансерів, приватних клінік. До участі в обговоренні долучилися також лідери громадських організацій - членів Всеукраїнської Коаліції з РЗ та ПС.
Після вітальних слів Галини Майструк, Голови Правління БФ «Здоров’я жінки і планування сім’ї», та Павла Замостяна, заступника представника Фонду Народонаселення ООН в Україні / UNFPA учасники перейшли до обговорення нагальних питань впровадження програм профілактики та скринінгу РШМ.
Зокрема, Наталія Лигирда, старший науковий співробітник Національного інституту раку, ознайомила присутніх зі станом нормативно-правового забезпечення скринінгу РШМ в Україні. Пані Наталія зазначила, що в Україні нормативно-правова база з організації та методології проведення скринінгу раку шийки матки фактично не затверджена, більше того, у нормативно-правовому полі немає визначення поняття «скринінг» як такого. Також не визначено терміни, складові, коло завдань скринінгу та механізми їх виконання, а методики процесу скринінгу від моменту залучення жінок на первинне відвідування до видачі результатів не описані та не затверджені. Тож підходити до вирішення питань профілактики та скринінгу РШМ потрібно, починаючи із визначення відповідних термінів та регуляцій у національних нормативно-правових документах.
У свою чергу, пані Галина Майструк презентувала поважній аудиторії міжнародні рекомендації та стандарти щодо організації скринінгових програм з попередження РШМ. Основними документами, що рекомендують та описують процедури проведення профілактики та скринінгу РШМ є Базові рекомендації ВООЗ щодо комплексного контролю за РШМ, а також Європейські рекомендації задля гарантії якості скринінгу раку шийки матки.
До питання організації програм популяційного скринінгу РШМ привернув увагу присутніх Віктор Парамонов, головний лікар Черкаського обласного онкологічного диспансеру. Зокрема, пан Парамонов презентував досвід реалізації програм скринінгу раку шийки матки та вакцинації від вірусу папіломи людини у Черкаській області. Так, за його словами, станом на 2016 рік у Черкаській області працює мережа кабінетів патології шийки матки (КПШМ), спеціалісти якої вже більше 15 років користуються «Програмою скринінгу патології шийки матки» - електронним реєстром для обліку результатів цитологічного скринінгу. Системна робота фахівців кабінетів вплинула на покращення ситуації із виявленням РШМ на початкових стадіях, що дозволяє здійснювати своєчасну профілактику та лікування з використанням органозберігаючих операцій. Проте для покращення ситуації із профілактикою інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ) та скринінгом РШМ, за словами пана Парамонова, потрібно вирішити ще чимало питань, включно, але не обмежуючись технічним оснащенням кабінетів, навчанням фахівців тощо.
У свою чергу Сергій Пустоваров, Лікар акушер-гінеколог «MDclinic», розповів про останні досягнення у цифровій кольпоскопії, яка дозволяє отримувати цифрові знімки високої якості та, відповідно, встановлювати точний діагноз щодо стану здоров’я жіночих статевих органів. Цей метод дозволяє також архівувати та порівнювати потрібні дані / зображення, і може використовуватись в рамках телемедицини та навчання фахівців.
Про світовий досвід первинної профілактики РШМ / вакцинації та можливості впровадження подібних програм в Україні розповіла учасникам круглого столу Тетяна Татарчук, Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дитяча гінекологія». А про перешкоди на шляху до успішної боротьби із раком шийки матки говорила у своїй доповіді Катерина Каїра, Головний спеціаліст Відділу лікувально-профілактичної допомоги дітям та матерям Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА. Так, на її думку, населення не достатньо уважно ставиться до власного здоров’я, в тому числі до ризиків захворювання на РШМ, та несвоєчасно звертається для отримання спеціалізованої медичної допомоги. У свою чергу, медичні працівники не дотримуються принципів активного цитологічного скринінгу. Пані Катерина зазначила, що успішність програм скринінгу буде можливою за умови її комплексності, а саме має передбачати просвітницьку роботу, скринінг жінок цільової вікової групи 18-65 років, та вакцинацію проти онкогених типів ВПЛ дівчат віком від 9 років. Прикладом успішності такого комплексного підходу став досвід Дніпропетровщини, адже результати такої місцевої програми дозволили відслідкувати суттєві позитивні зрушення у боротьбі із РШМ у регіоні.
За результатами обговорення, учасники та учасниці круглого столу виробили низку рекомендацій щодо організації регіональних скринінгових програм та вакцинації в сучасних умовах, а також створення комунікаційної стратегії для використання в період впровадження цих програм. Ці рекомендації будуть внесені до проекту Державної соціальної програми «Репродуктивне здоров'я нації» на період 2017-2021 рр.
