З метою створення безпечних умов для розвитку і зростання, а також проведення ефективної профілактичної роботи для збереження здоров'я школярів, починаючи з 2004 року в програму шкільної освіти у початковій і середній школі був введений предмет «Основи здоров'я».
Таке нововведення стало серйозним досягненням, оскільки статус обов'язкового предмета гарантує достатньо часу для отримання систематичних знань, дозволяє проводити їх регулярний контроль і забезпечує послідовність у висвітленні ключових тем та проведенні виховних заходів.
Таке навчання вже дає перші позитивні результати, підтверджені епідеміологічними та статистичними даними:
- серед підлітків та молоді поступово знижується поширеність інфекцій, що передаються статевим шляхом;
- зменшується частота абортів у дівчат віком від 15 до 17 років;
- суттєво знижується відсоток молодих людей віком від 15 до 24 років серед вперше виявлених випадків ВІЛ-інфекції (з 22,8% у 2003 році до 9% у 2011 році);
- спостерігається поступове зниження вживання тютюну, особливо серед юнаків, а також підлітків, які починають палити до 13 років або раніше;
- підлітки 15-16 років вживають менше алкогольних напоїв, а також наркотичних речовин.
У рамках предмета
«Основи здоров'я» учні:
- отримують знання про основи здорової та безпечної поведінки,
- розвивають навички критичного мислення та протидії тиску однолітків,
- дізнаються про шляхи передачі ВІЛ та способи профілактики шкідливих звичок.
Що ж до тем, пов'язаних з розвитком сексуальності і статевих відносин, в рамках шкільної програми їх розкривають поступово і досить обережно, і, в цілому, значно пізніше, ніж діти дізнаються про це з інших джерел. Так, наприклад, репродуктивну систему чоловіка і жінки в рамках шкільної програми діти вивчають у 9 класі, що, на думку вчителів біології, трохи запізно, адже в цьому віці деякі учні вже мають досвід статевих стосунків або ведуть активне статеве життя.
До того ж не всі школи повною мірою враховують реалії, в яких зростають сучасні підлітки. Зокрема, певні теми, включені до навчальної програми з «Основ здоров'я», в деяких школах вчителі просто ігнорують або намагаються обійти.
Такі ситуації можуть виникати через недостатню кількість належним чином підготовлених наставників, особисті упередження вчителів або адміністрації школи, побоювання керівників навчальних закладів викликати невдоволення батьків, а також невірні уявлення про те, що залучення уваги підлітків до теми статевого розвитку і сексуальності може спонукати їх до ранніх сексуальних відносин.
Батькам також необхідно звернути увагу на те, що шкільні навчальні та виховні програми майже не передбачають детального розгляду та обговорення таких неоднозначних тим як контрацепція, переривання вагітності, проституція, порнографія, одностатеві сексуальні відносини і т.д. Проте в умовах нинішньої інформаційної свободи діти і підлітки можуть дізнаватися про це дуже рано. Тому саме на батьках лежить відповідальність рішення про те, яким чином краще пояснити ці явища і поведінку аби убезпечити дитину від пов'язаних з ними ризиків.
Що ж можуть зробити батьки?
Брати участь у підготовці домашніх завдань, які передбачають обговорення з дітьми питань статевого розвитку.
Приєднатися до організації профілактичних заходів у школі, де навчається їхня дитина.
Якщо один з батьків є лікарем, психологом, соціальним працівником - допомогти провести тематичну зустріч з дітьми або батьками.
Цікавитися інформацією та підходами до статевого виховання і ділитися цією інформацією з іншими батьками та вчителями. Дізнатись про представлені у школі факультативні профілактичні курси, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України: «Захисти себе від ВІЛ», «Корисні звички», «Дорослий на здоров'я», «Безпека дітей в Інтернеті» та інші. Якщо таких курсів у школі немає, батьки можуть ініціювати їх впровадження.
Спільні зусилля батьків і школи дадуть кращі результати і допоможуть дітям і підліткам сформувати власну модель усвідомленої та відповідальної статевої поведінки. А зважена і своєчасно надана інформація про статевий розвиток і сексуальні взаємини допоможе їм не тільки уникнути багатьох проблем, але і, перш за все, побудувати здорові, гармонійні і щасливі відносини в подальшому дорослому житті.
Аби убезпечити дітей від реальних загроз віртуального світу, фахівці з інтернет-безпеки радять відкрито і цілеспрямовано обговорювати правила безпечної поведінки в інтернеті, а саме:
- Пояснити дитині важливість захисту своєї та чужої конфіденційної інформації.
- Навчити дітей поводитися в Інтернеті так само обачно, як і в реальному житті.
- Пам'ятати про те, що віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого.
- Бути уважним і розуміти, що віртуальний світ може коштувати реальних грошей.
- Переконати дітей у тому, що звертатися за порадою можливо і необхідно.
САЙТИ ДЛЯ ДІТЕЙ, батьків і вчителів
з онлайн-безпеки:
