Репродуктивне здоров'я та репродуктивні права

В основі багатьох проблем, пов'язаних з репродуктивним здоров'ям, лежить незнання людиною основ репродуктивного здоров'я та шляхів його збереження.

Відповідальне ставлення до статевого життя, спосіб життя - все це визначає стан репродуктивного здоров'я людини і, як наслідок, впливає на якість і стабільність відносин у родині і на самопочуття в цілому.

Репродуктивна (призначена для розмноження) система людини закладається, як і багато інших систем органів, ще в період внутрішньоутробного розвитку. А ставлення до репродуктивного здоров'я у дитини формується в дитинстві і юнацтві. Спочатку ця функція лежить на її батьках, а потім і сама людина приймає естафету з догляду за своїм організмом. Запорукою благополучного становлення і функціонування репродуктивної системи майбутнього малюка є нормальний перебіг вагітності та пологів у мами.

Дуже поширеною є думка про те, що тільки здорова жінка може народити здорову дитину. Але є докази й того, що зі 100 пар, які не можуть мати дітей, у 40-60% випадків причина полягає саме в чоловічому безплідді, яке може бути викликане інфекціями, що передаються статевим шляхом, впливом на чоловіче здоров'я несприятливих умов навколишнього середовища, а також шкідливих звичок.

Саме тому таким важливим аспектом здоров'я майбутньої дитини є збереження репродуктивного здоров'я обох його батьків - і мами, і тата. У той же час, саме репродуктивна система жінки забезпечує зародження нового життя, розвиток і виношування вагітності, і, нарешті, пологи.

На думку фахівців, оптимальним віком для перших пологів вважається період з 20 до 25 років, а для наступних - вік до 35 років. Після вагітності та пологів для повного відновлення необхідно близько 3 років - це оптимальний термін між вагітностями. За даними наукових досліджень при перерві між вагітностями менше 2 років збільшується ризик передчасних пологів і народження дитини з малою вагою.

Основна функція жіночої статевої системи - репродуктивна. Це означає, що зачаття нового організму і виношування вагітності відбувається в організмі жінки. Ця функція реалізується шляхом взаємодії декількох органів, що відносяться до жіночої статевої системи.

Зокрема, цю взаємодію забезпечує гормональна регуляція, яка є головною ланкою в реалізації жіночим організмом його репродуктивної функції.

Жіночі статеві органи поділяються на внутрішні і зовнішні.

• Зовнішні органи:
  • статеві губи,
  • піхва,
  • промежина.
• Внутрішні органи:
  • матка,
  • шийка матки,
  • маткові труби,
  • яєчники.

Піхва

являє собою трубку завдовжки близько 8 см. Піхва характеризується значною еластичністю і здатністю змінюватися в розмірах. Вона містить пучки м'язів, які рясно забезпечується кров'ю.

Шийка матки

це вузьке товстостінне продовження тіла матки, що веде до верхньої частини піхви. Внутрішній канал шийки матки з'єднує порожнину матки з піхвою. Шийка матки відкривається в піхву матковим отвором, т. з. зівом матки. Зовнішній вигляд цієї ділянки має важливе значення при звичайному гінекологічному обстеженні, під час якого лікар може виявити порушення слизової шийки матки і піхви. Для цього зі слизової оболонки лікар зіскоблює кілька клітин і відправляє до лабораторії, де вони досліджуються на наявність ракових та передракових захворювань. Такий аналіз називається цитологічним дослідженням мазка, і кожній жінці слід робити його, принаймні, раз на три роки.

Матка

порожнистий грушовидний орган, розташований в нижній частині черевної порожнини, позаду сечового міхура. Вона складається з потужних, найсильніших в людському організмі м'язів, які здатні розтягуватися і вмістити плід, що повністю сформувався, виштовхнути його по родових шляхах, а потім протягом шести тижнів знову повернутися до первинних розмірів. Стінки матки складаються зі щільної м'язової тканини, а порожнина вкрита слизовою оболонкою (ендометрієм), до якої кріпиться запліднена яйцеклітина. Якщо запліднення не відбулось, слизова оболонка відторгається і виходить назовні під час менструації.

Маткова труба

місце, де сперматозоїди зустрічаються зі зрілою яйцеклітиною невдовзі після овуляції. Довжина самої труби близько 10 см; вона має воронкоподібне закінчення з торочкуватими відростками на зразок пальців. Внутрішня вистілка труби вкрита особливими клітинами (миготливим епітелієм), які направляють зрілу яйцеклітину від яєчника в порожнину матки.

Яєчники

являють собою ендокринні залози, розташовані в черевній порожнині нижче пупка. У них утворюються яйцеклітини, готові до запліднення. Яйцеклітина - це найбільша клітина людського організму, хоча неозброєним оком побачити її важко. Діаметр її становить 0,2 мм. Крім того, в яєчниках виробляються жіночі статеві гормони (естроген і прогестерон), які визначають розвиток жіночих статевих ознак і характер менструації. Природа завбачливо закладає в яєчники новонародженої дівчинки зачатки 400 000 яйцеклітин, кожна з яких у майбутньому має шанси на запліднення. І поки жінка перебуває в дітородному віці, одна яйцеклітина щомісячно дозріває і потрапляє в маткову трубу. Цей процес називається овуляцією.

Взаємодія органів жіночої репродуктивної системи забезпечується гормональною регуляцією. Саме гормональна регуляція є провідною ланкою в реалізації репродуктивної функції жінки. Виділяють 5 рівнів регуляції репродуктивної системи:

• Кора головного мозку - продукує нейромедіатори - речовини, які чинять безпосередній вплив на функціонування наступних рівнів.
• Гіпоталамус – відділ в головному мозку, де синтезуються т. з. релізінг-гормони, тобто гормони, що регулюють вироблення гормонів гіпофіза.
• Гіпофіз – своєрідний відросток головного мозку, де виробляються гормони, що відповідають за функціонування залоз внутрішньої секреції і всього організму в цілому. Саме там продукуються гонадотропні гормони - лютеїнізуючий (ЛГ) і фолікулостимулюючий (ФСГ), а також пролактин, які мають безпосереднє відношення до функціонування яєчників.
• Яєчники – У них під дією гонадотропних гормонів відбувається вироблення і виділення естрогенів (жіночих статевих гормонів), андрогенів (чоловічих статевих гормонів) і прогестерону. Андрогени також синтезуються в корі надниркових залоз.
• Органи-мішені – це органи, на які впливають гормони яєчників і надниркових залоз. У першу чергу це матка, піхва, вульва, молочні залози, а також шкіра, волосся, кістки, м'язи, сечовий міхур.

Одним з вищих відділів гормональної регуляції всіх внутрішніх органів і систем в організмі людини є залоза гіпофіз, розташований в головному мозку. Саме гіпофіз регулює роботу жіночої репродуктивної системи, виділяючи кілька «основних» гормонів, а саме:

• Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), що відповідає за процес дозрівання фолікулів в яєчниках жінки. При недостатньому або надлишковому виробленні цього гормону відбувається порушення дозрівання фолікулів, що призводить до безпліддя;
• Лютеїнізуючий гормон (ЛГ), який бере участь в процесі овуляції та утворенні жовтого тіла;
• Пролактин (молочний гормон), що регулює секрецію молока під час лактації. Пролактин є гормоном антагоністом (суперником) ФСГ і ЛГ, і при підвищенні вироблення пролактину в організмі жінки порушується робота яєчників, що також може призвести до безпліддя.

Крім вищезгаданих гормонів робота репродуктивної системи жінки регулюється і іншими ендокринними залозами, порушення функції яких також може призвести до безпліддя і створює загрозу для репродуктивного здоров'я жінки.

менструально-оваріальний цикл

Триває від першого дня менструації до першого дня наступної менструації (від 21 до 35 днів).

І етап - фолікулогенез

Під впливом фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) на початку менструального циклу відбувається дозрівання фолікулів в яєчнику – т. з. фоллікулінова фаза менструального циклу. ФСГ впливає на первинні фолікули, що призводить до їх зростання – спочатку декількох первинних фолікулів, але вже ближче до середини циклу один з фолікулів стає "лідером". У процесі зростання фолікула його клітини починають виробляти гормон естрадіол, що призводить до потовщення слизової оболонки матки.

2 етап – овуляція

В середині менструального циклу, коли фолікул досягає 18-22 мм, гіпофіз виділяє лютеїнізуючий гормон (ЛГ), що призводить до овуляції (розрив фолікула і вихід з нього яйцеклітини в черевну порожнину).

3 етап – утворення жовтого тіла

Пізніше під впливом ЛГ утворюється жовте тіло - ендокринна залоза, яка виділяє прогестерон - «гормон вагітності». Під впливом прогестерону змінюється слизова оболонка матки (лютеїнова фаза циклу), що готує її до вагітності. Недостатність функції жовтого тіла може спричинити безпліддя.

Менструальний цикл

це зміни слизової оболонки матки (ендометрію), що відбуваються паралельно з яєчниковим циклом. У фолікулінову фазу циклу відбувається потовщення ендометрія (під впливом гормону естрадіолу). Після овуляції гормон жовтого тіла (прогестерон) викликає в клітинах ендометрію накопичення великої кількості поживних речовин для ембріона - лютеїнова фаза циклу.

За відсутності запліднення виникає відторгнення слизової оболонки матки - менструація. Разом з менструацією відбувається дозрівання первинних фолікулів - новий менструальний цикл. Час овуляції (тобто повного дозрівання фолікула і виходу дозрілої яйцеклітини) у кожної жінки індивідуальний. Розрахувати його можна тільки приблизно, оскільки на цей процес впливають різні фактори, зокрема: захворювання нервової та ендокринної систем, печінки, нирок та ін.; стреси та емоційні переживання (можуть спричинити прискорення/уповільнення розвитку яйцеклітини.

Якщо в результаті статевого контакту дозріла яйцеклітина в матковій трубі зустрічається з чоловічою статевою клітиною (сперматозоїдом), яйцеклітина і сперматозоїд з'єднуються, і відбувається запліднення (зачаття). Дні після овуляції є найсприятливішими для зачаття. Початок менструації у дівчини свідчить про її статеву зрілість і про здатність до відтворення нового життя.

Зміни в інших органах і системах

Разом із змінами в статевих органах в результаті дії гормонів відбуваються також циклічні зміни у всьому організмі жінки.

Особливо це можна помітити в другій фазі менструального циклу, коли організм «готується» до можливої вагітності. Прогестерон викликає затримку рідини та солей в організмі, підвищення апетиту. Наслідками цього можуть стати прибавка у вазі, нагрубання молочних залоз, здуття кишечника.

Крім того, внаслідок незначного набряку тканини головного мозку можливий головний біль, інертність мислення, сонливість або безсоння.

Іноді зустрічаються коливання настрою - плаксивість, дратівливість, стомлюваність, млявість і апатія. При настанні менструації такі зміни в організмі жінки зникають.