За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) безплідним вважається шлюб, в якому у дружини протягом одного року не виникає вагітності при регулярному статевому житті без застосування будь-яких засобів контрацепції за умови, що подружжя знаходиться в дітородному віці.
Відомо, що причиною безплідного шлюбу практично з однаковою частотою можуть бути як чоловічі, так і жіночі фактори, а у значної частини подружніх пар спостерігається поєднання цих чинників.
Згідно з рекомендаціями ВООЗ, обстеження з приводу безпліддя слід починати:
- а відсутності вагітності у жінок до 35 років протягом 1 року регулярного статевого життя без застосування контрацепції,
- у жінок старших за 35 років протягом 6 місяців регулярного статевого життя без контрацепції.
За даними міжнародних наукових досліджень, лікування безпліддя слід проводити в межах 2-3 років після встановлення діагнозу.
Довідка
Частота безплідних шлюбів коливається в межах від 8 до 29% і не має тенденції до зниження у всіх країнах світу. У багатьох країнах Європи безплідними є близько 10% подружніх пар, у США - від 8 до 15%, в Канаді - близько 17%, в Австралії - 15,4%. В Україні частота безплідного шлюбу серед подружніх пар репродуктивного віку становить більше 15%, в окремих регіонах цей показник наближається до 20% - рівня, який визначається як критичний і чинить негативний вплив на демографічні показники.
Основний принцип лікування безпліддя полягає у ранньому виявленні його причин та поетапне проведення лікування.
Жіноче безпліддя
За статистикою жіноче безпліддя є причиною 45% безплідних шлюбів. Жіноче безпліддя більш багатогранне, ніж чоловіче. Адже жіночий організм має не тільки продукувати повноцінну яйцеклітину, а й створити умови для зачаття і протікання нормальної вагітності. Будь-який, навіть незначний, збій в роботі репродуктивних органів жінки може суттєво ускладнити зачаття. Такі збої можуть бути викликані різними захворюваннями репродуктивної системи жінки або гормональними порушеннями.
Відновлення репродуктивної функції у жінок, які страждають на безпліддя, є актуальною медичною та соціальною проблемою, у вирішенні якої настання зачаття є лише першим кроком, за яким слідують завдання забезпечення виношування і народження здорової дитини.
Методи діагностики
безпліддя у жінок:
Класифікація
жіночого безпліддя:
первинне - може бути застосовано до жінок, які не мали жодної вагітності при регулярному статевому житті без засобів контрацепції;
вторинне- може бути застосовано до жінок, які народжували раніше дітей, але на даний момент вагітність не спостерігається протягом року статевого життя без засобів контрацепції;
абсолютна - відсутність можливості завагітніти у зв'язку з вродженими аномаліями органів малого тазу (відсутність матки, яєчників та ін.)
Методи лікування
жіночого безпліддя
Щоб вилікувати безпліддя, дуже важливо швидко і правильно визначити його причину. Для цього обидва члени подружжя здають певні аналізи. Як правило, йдеться про аналізи на виявлення інфекцій, УЗД органів малого тазу, аналізи крові на гормони. Залежно від результатів лікар або запропонує додаткову діагностику, або в разі виявлення причини - вибере найбільш доречний спосіб лікування, включаючи методи допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ):
- заплановані зносини
- лікування гормональними препаратами
- інсемінація
- метод екстракорпорального запліднення і перенесення ембріонів (ЕКЗ-ПЕ)
- метод ЕКЗ-ПЕ з використанням донорської яйцеклітини (ЕКЗ-ДО)
Найбільш ефективним сучасним методом лікування практично всіх видів жіночого і чоловічого безпліддя є метод ЕКЗ-ПЕ і його нові напрямки:
- екстракорпоральне запліднення донорською яйцеклітиною (ЕКЗ-ДО);
- інтрацитоплазматичне введення сперматозоїдів (ІКСІ);
- перенесення кріоконсервованих ембріонів.
Причини
жіночого безпліддя
- проблеми з овуляцією;
- дисфункція яєчників;
- гормональні проблеми;
- ранній клімакс;
- полікістоз яєчників;
- порушення в цервікальному каналі;
- ерозія шийки матки;
- пошкодження маткових труб;
- рубці на оболонці яєчників;
- синдром фолікула, який не розірвався;
- ендометріоз;
- психологічні причини;
- порушення будови матки;
- абсолютне жіноче безпліддя.
Допоміжні
репродуктивні технології (ДРТ)
Штучна інсемінація спермою чоловіка
Штучна інсемінація (кріоконсервованою) спермою донора
Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) і перенесення ембріона в порожнину матки (ПЕ)
Чоловіче безпліддя
Чоловіче безпліддя - захворювання, при якому чоловік фертильного віку не може відтворювати потомство. Ця хвороба обумовлена порушенням чоловічої репродуктивної системи, при якій страждає генеративна і копулятівна функції, і може бути класифікована як інфертильний стан. Статистика свідчить про те, що практично в половині випадків безпліддя в сім'ї «винуватцем» є чоловік, але оскільки єдиною ознакою цього є неможливість зачаття (захворювання протікає фактично безсимптомно), створюється помилкове враження, що чоловіче безпліддя зустрічається набагато рідше, ніж жіноче.
Чоловіче безпліддя може бути спричинене такими проблемами:
- неповноцінність сперматозоїдів (порушення їх рухливості і життєздатності);
- різке зниження їх числа;
- порушення їх просування по сім'явиносних шляхах і викид назовні.
Спермограма - це повний розгорнутий аналіз сперми (фізичні властивості, хімічний і клітинний склад та ін.), який дає можливість оцінити здатність чоловіка до запліднення. При проведенні аналізу сім`яної рідини перевіряють активність сперматозоїдів і правильність їх будови. Нормальна сперма містить велику кількість сперматозоїдів (не менше 20 мільйонів в 1 мл), здатних «дістатися» яйцеклітини.Крім того, спермограма дозволяє виявити й інші патології у складі еякулята:
- азооспермію - сперматозоїди взагалі в ньому відсутні;
- некроспермію - в спермі немає активних сперматозоїдів;
- олігозооспермію - кількість сперматозоїдів різко обмежена.
Патології, що виникають в яєчках, відповідальних за вироблення сперматозоїдів, призводять до того, що вони перестають нормально функціонувати.
Причини чоловічого безпліддя
- варикоцеле;
- інфекційно-запальні захворювання сечостатевих органів;
- патозооспермия невстановленої етіології;
- ізольовані порушення сім`яної рідини;
- імунологічне безпліддя;
- вроджені аномалії розвитку (крипторхізм, монорхізм, гіпоспадія, епіспадія та ін.);
- системні захворювання (туберкульоз, цироз печінки, хронічна ниркова недостатність, діабет, інфекційний паротит, ускладнений орхітом та ін.);
- хірургічні втручання з приводу: пахової грижі, гідроцеле, структури уретри, операції на сечовому міхурі і т.і;
- деякі види терапевтичного лікування: променева, гормоно- і хіміотерапія, застосування транквілізаторів і гіпотензивних препаратів, наркотиків і т. д.;
- сексуальні і еякуляторні порушення;
- обструктивна азооспермія;
- некрозооспермія;
- ендокринні форми безпліддя (гіпергонадотропний гіпогонадизм, гіпогонадотропний гіпогонадизм, нормогонадотропний гіпогонадизм, гіперпролактинемія, тестостерондефіцітні стани);
- хромосомна патологія.
Додаткові причини:
- звичні інтоксикації: зловживання алкоголем і нікотином;
- професійні шкідливості: контакт з органічними і неорганічними речовинами, вплив іонізуючої радіації;
- тепловий фактор: робота в умовах високих і низьких температур, тривалий стан лихоманки з підвищенням температури тіла вищою за 38С;
- травма органів мошонки;
- аліментарний фактор.
Фактори, які можуть спричинити зниження кількості сперматозоїдів:
- тривалий стрес;
- нестача вмісту білків і вітамінів у їжі;
- несприятливі екологічні фактори;
- хронічне недосипання;
- зловживання сигаретами, алкогольними напоями, наркотиками.
Види чоловічого безпліддя
Секреторна форма чоловічого безпліддя
В цьому випадку яєчка не виробляють достатньої кількості сперматозоїдів, необхідної для досягнення і запліднення яйцеклітини, або у сперматозоїдів порушена рухливість, або ж більшість сперматозоїдів мають дефекти будови.
Для діагностики цієї форми безпліддя чоловіків окрім спермо грами, потрібна й біопсія яєчок. Це дозволяє не тільки визначити стан тканини яєчок, але й з'ясувати першопричину захворювання.
При лікуванні секреторної форми чоловічого безпліддя по можливості повинна бути усунена причина захворювання - лікування варикоцеле, водянки яєчка, паротиту, усунення несприятливого чинника, скасування лікарського препарату і т.д.
Після усунення причини проводиться загальний курс терапії, спрямований на поліпшення сперматогенної функції яєчка. Він включає в себе не тільки повноцінне харчування і нормалізацію способу життя, але також вітамінотерапію і прийом препаратів, що поліпшують кровопостачання органів мошонки. У деяких випадках буває необхідно застосування стимулюючої гормональної терапії.
В цілому лікування секреторної форми чоловічого безпліддя є досить тривалим, складним і клопітким, проте не безнадійним процесом.
Обструктивна форма чоловічого безпліддя
При цій формі безпліддя чоловіків просування сперматозоїдів по сім'явиносних шляхах з однієї або обох сторін стає неможливим. При односторонньому порушенні прохідності сім'явиносних шляхів в спермі спостерігається зниження кількості сперматозоїдів, при двосторонньому - їх повна відсутність.
Розвиток облітерації - непрохідності сім'явиносних протоків - можливий з декількох причин. Найчастіше причиною є перенесений епідидиміт - запалення придатка яєчка. Після стихання запалення протоки придатка яєчка склеюються або закупорюються, в результаті чого жоден сперматозоїд з яєчка не може потрапити в сім`яні пухирці.
До чоловічого безпліддя можуть призвести і травми яєчок або пахових областей, особливо ті, які залишилися без огляду та лікування лікарем. Нерідко непрохідність сім'явиносних шляхів розвивається в результаті випадкового пошкодження їх під час операції на органах малого тазу - сечовому міхурі, сечоводах, прямій кишці та ін. Зустрічаються випадки здавлення сім'явивідних протоків кістою або пухлиною придатка яєчка. Ця форма безпліддя може бути також спричинена вродженою відсутністю придатка яєчка або сім'явивідної протоки. Іншими захворюваннями, наслідком яких може стати чоловіче безпліддя, є сифіліс і туберкульоз.
Для діагностики непрохідності сім'явиносних протоків використовують спеціальні методи, за допомогою яких визначається наявність, локалізація і протяжність ділянки облітерації.
Лікування чоловічого безпліддя обструктивної форми полягає у виконанні різних видів біопсії - оперативне вилучення зрілих форм сперматозоїдів з яєчка і його придатків (методика MEZA, TESA). Ефективність операції залежить від тривалості патологічного процесу і комбінації форм чоловічого фактору безпліддя.
В даний час оперативне лікування спрямоване на відновлення прохідності сім'явиносних шляхів вважається неперспективним і малоефективним.
Імунологічна форма безпліддя
Імунологічне безпліддя - це форма безпліддя, яка характеризується наявністю підвищеного вмісту антиспермальних антитіл. Це найбільш рідкісна форма чоловічого безпліддя.
Інші форми безпліддя
При гіпоспадії 1 ступеня зовнішній отвір сечівника у чоловіка знаходиться не на вершині голівки статевого члена, а трохи нижче. При еякуляції сперма може не потрапляти в шийку матки, в результаті чого лише поодинокі сперматозоїди зможуть досягти матки, що робить зачаття малоймовірним.
До безпліддя може призводити еректильна дисфункція, при якій здійснення статевого акту чоловіком неможливе або вкрай важке, ерекція при цьому відсутня або недостатня. До подібного результату може призводити відсутність лікування різних запальних захворювань, в першу чергу специфічного уретриту та хронічного простатиту. При цих захворюваннях нерідко самопочуття чоловіка дозволяє йому здійснити не більше одного повноцінного статевого акту на місяць, що робить зачаття малоймовірним.
