Захворювання репродуктивної сфери

Кожна жінка унікальна, проте існують умовні кордони, вихід за які свідчить про порушення жіночого здоров'я. Нормальний менструальний цикл триває 21-35 днів, а тривалість менструації складає 3-7 днів. Має значення і її рясність - обсяг крововтрати в нормі варіює від 50 до 150 мл.

При будь-якому відхиленні від вищезазначеної норми, а також при затримці, кров'яних виділеннях у період між менструаціями, при рясних або мізерних кров'яних виділеннях і т. п. жінка дітородного віку повинна звернутися до лікаря, оскільки подібні прояви можуть свідчити про серйозні порушення в організмі

Іноді для лікаря достатньо і бесіди для виявлення причини порушення менструального циклу. У разі необхідності лікар призначає обстеження і схему лікування. Чим раніше ви звернетеся до лікаря, тим краще, оскільки саме від адекватного лікування залежить стан вашої репродуктивної системи і можливість завагітніти.

Порушенням менструального циклу слід вважати:

• зміну тривалості менструального циклу: подовження циклу - більше 35 днів (опсоменорея) і вкорочення - менше 21 дня;
• зміну тривалості менструації: вкорочення менше 3 днів - олігоменорея і подовження більше 7 днів - поліменорея, аж до безперервних кровотеч;
• зміну обсягу крововтрати: мізерні місячні або дуже рясні (виділення крові зі згустками);
• болісні менструації;
• повну відсутність менструацій протягом більше шести місяців;
• міжменструальні кров'янисті виділення

В основі виникнення дисфункціональних маткових кровотеч завжди лежить порушення утворення і виділення гормонів, які регулюють гормональну функцію яєчників. Ці гормони виробляються гіпофізом і носять назви фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючий гормон (ЛГ) і пролактин (ПРЛ).

Докладніше див.
розділ «Основи жіночого здоров'я».

Для кожної фази менструального циклу характерне особливе співвідношення вмісту цих гормонів. Це необхідна умова для дозрівання фолікула, овуляції і настання вагітності. При порушенні гормональної функції яєчників це співвідношення змінюється. При початкових проявах дисфункції яєчників найчастіше порушується процес овуляції - вона не настає. Це порушення носить назву ановуляція. Тому маткові кровотечі при дисфункції яєчників - ациклічні, тобто менструальний цикл не дотримується і не проходить всі свої фази.

Клінічно дисфункції проявляються різними порушеннями менструального циклу:

• за типом нерегулярного ритму менструацій;
• збільшення (зменшення) менструальної крововтрати;
• поява непланових кров'янистих виділень зі статевих шляхів;
• болі в животі в передменструальні, менструальні дні, в середині циклу;
• порушення дозрівання яйцеклітини - безпліддя, невиношування вагітності.

Крім маткових кровотеч жінок з дисфункцією яєчників можуть турбувати болі внизу живота перед кровотечею або під час неї, найчастіше тягнучого характеру. Однак іноді біль буває гострою, поширюється по всьому животу, віддає у поперек. При дисфункції яєчників часто спостерігається сильно виражений передменструальний синдром (ПМС): млявість, апатія, плаксивість або, навпаки, дратівливість.

Якщо кровотеча рясне і тривала, до цих симптомів приєднуються ознаки анемії - зниження кількості гемоглобіну та еритроцитів у крові - з'являється блідість шкіри і видимих ​​слизових оболонок, підвищується частота серцевих скорочень, турбують головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, зниження апетиту.

Дисфункціональні маткові кровотечі через невизначений час припиняються самостійно, проте часто поновлюються без належного лікування. Ациклічні маткові кровотечі можуть бути частими (з проміжком менше 21 дня), рідкими (з проміжком більше 35 днів), крововтрата при них може бути більшою за нормальну (понад 100 мл). Але надалі практично завжди розвивається аменорея - тобто менструації відсутні протягом 3-6 місяців і більше.

При дисфункції яєчників у дітородному віці практично завжди підвищений вміст в організмі естрогенів. Це є чинником ризику розвитку таких захворювань, як міома матки, ендометріоз, злоякісні пухлини молочних залоз, мастопатія.

Альгодисменорея

Це найчастіший вид порушення менструального циклу (31-52% у жінок у віці 14-44 років). Вона проявляється ниючими або переймоподібними болями внизу живота, області крижів, попереку під час менструації і супроводжується загальним нездужанням.

Альгодисменорея нерідко поєднується з нудотою, блюванням, рідкими випорожненнями, слабкістю, мігренеподібним головним болем. Такі симптоми тривають від кількох годин до одного дня і більше. Втішати себе тим, що хворобливі менструації пройдуть після пологів або активного статевого життя, не варто.

Тому що цей вид порушення менструального циклу може бути симптомом ендометріозу, вад розвитку внутрішніх статевих органів, що ускладнюють відтік менструальної крові, а також хронічних запальних захворювань придатків і тазовим гангліоневритом.

Дисменорея

Це відхилення в графіку менструацій. Для дисменореї характерні як затримки, так і передчасне настання менструації. З чим це пов'язано? Подорожі, часті перельоти, зміна кліматичної зони – все це може призводити до порушень менструального циклу.

Причина цього пояснюється впливом зміни клімату або часових поясів на організм жінки. Як правило, після повернення додому та акліматизації менструальний цикл відновлюється.

Олігоаменорея

Проявляється у вигляді нечастих менструацій. Нечасті менструації, безпліддя, збільшення маси тіла, підвищена волосатість, збільшення яєчників часто є симптомами полікістозних яєчників (ПКЯ). Під цим терміном розуміють патологію структури і функції яєчників на тлі нейрообмінних порушень. Як правило, при зверненні до лікаря пацієнт скаржиться на якийсь найнеприємніший для нього прояв ПКЯ: підвищену масу тіла або труднощі із зачаттям. А при обстеженні з'ясовується, що все взаємопов'язано!

Метрорагія

Кровотечі зі статевих шляхів у міжменструальний період можуть виникати без якихось очевидних причин. Зазвичай метрорагії не супроводжуються больовими відчуттями і погіршенням загального стану. Часто жінки не звертають на це належної уваги, списуючи все на стрес, перевтому і т.і. При виникненні подібних симптомів обов'язково слід якнайшвидше звернутися до лікаря, який призначить обстеження аби виключити наступне:

• доброякісні захворювання малого тазу (міома матки з субмукозним розташуванням вузла, поліпи ендометрію і цервікального каналу, аденоміоз, інфекції, чужорідне тіло в матці);
• злоякісні пухлини ендометрію, шийки матки, піхви, вульви;
• порушення згортання крові;
• захворювання ендокринної системи - гіпотиреоз (зниження функції щитовидної залози);
• захворювання печінки.

Аменорея

Відсутність самостійних менструацій протягом 6 і більше місяців. Найбільш важка (і рідкісна) патологія менструальної функції, оскільки у хворих, що страждають на аменорею, змінена психоемоційна і сексуальна сфера, значно знижена працездатність, підвищений ризик розвитку онкологічних, серцево-судинних і психічних захворювань.

У жінок, що кардинально змінюють схему харчування (сироїдіння, відмова від м'яса, низькобілкова дієта і т.п.) внаслідок зниження маси тіла можливе зникнення менструацій внаслідок "відключення" репродуктивної функції.

• Зміна гормонального фону. При обстеженні для з'ясування причини порушення менструального циклу, лікарю необхідна інформація про кількість певних гормонів в крові. Аналізи можуть показати деякі відхилення в концентраціях гормонів щитовидної залози, або нестачу гормону прогестерону. За кілька років до настання клімаксу рівень прогестерону значно знижується, внаслідок чого в організмі жінки розвивається ряд функціональних порушень.
• Інфекції сечостатевих органів. Часто причина порушення менструального циклу криється в інфекціях статевих органів. На щастя, такі проблеми вирішуються досить швидко і ефективно. Необхідно лише встановити збудника інфекції для призначення адекватного лікування.
• Хронічні захворювання різних органів і систем
• Запальні захворювання жіночих статевих органів
• Хромосомні патології і спадковість. Якщо ваші родичі по жіночій лінії (мама, бабуся) мали проблеми з менструальним циклом, подібні проблеми можуть спостерігатись і у вас. У такому випадку вам також потрібно звернутися до лікаря аби мінімізувати негативні наслідки порушень менструального циклу.
• Вроджені патології жіночих статевих органів
• Перенесені гінекологічні операції
• Травми органів сечостатевої системи
• Стрес – потужний фактор, який негативно відбивається на роботі всіх органів і систем. Якщо у вашому житті часто бувають нервові зриви, то порушення циклу - це цілком логічний підсумок щоденних переживань і нервування.
• Якісні та кількісні порушення харчування і як результат різкі коливання вагиНестача жирової тканини, а також ряду вітамінів і мікроелементів в організмі жінки не тільки призводять до порушення менструального циклу, але й можуть стати причиною неможливості завагітніти.
• Прийом ліків. Гормональні контрацептиви, а також ряд інших препаратів можуть вплинути на перебіг місячного циклу жінки. Тому при виборі оптимального для вас методу контрацепції слід обов'язково проконсультуватися у лікаря.
• Зміна клімату. Порушення у графіку менструацій може виникнути під час подорожей. В іншій кліматичній зоні організм може по-різному реагувати на зміну умов зовнішнього середовища.
• Шкідливі звички. Надмірне вживання алкоголю, тютюн і наркотики досить негативно відбиваються на діяльності репродуктивної (і не тільки) системи.

Методи діагностики
при порушеннях менструального циклу

Схему обстеження при порушеннях менструального циклу можна представити так:

• Збір даних про порушення
  Найбільш інформативним методом у діагностиці порушення менструального циклу є детальна розмова з жінкою. Лікар до найдрібніших деталей уточнює, коли у пацієнтки були найперші менструальні виділення, коли встановився регулярний менструальний цикл, яка його тривалість і чи є зміни в характері менструальних виділень. Важливою також є інформація про спосіб життя, умови роботи й житлові умови, психічний стан жінки.
• Гінекологічний огляд
  Під час огляду лікар може виявити деякі причини порушення менструального циклу, такі як вроджені вади розвитку статевих органів, запальні захворювання, пухлинні процеси та інші.
• Лабораторні та функціональні методи діагностики
  До даних методів належать: загальні аналізи крові та сечі, дослідження рівня статевих гормонів у крові, УЗД органів малого таза та інших органів при необхідності (щитовидної, молочних залоз), аналізи на виявлення хромосомних патологій, гістероскопія (огляд стінок порожнини матки), обстеження надниркових залоз, щитовидної залози, дослідження стану гіпофіза (рентгенографія черепа, комп'ютерна томографія) та інші. За допомогою цих методів виявляється рівень, на якому стався «збій», що призвів до порушення менструального циклу. За наявності показань проводять вишкрібання ендометрію матки з наступним гістологічним дослідженням.
• Консультації фахівців.
  Суміжні фахівці допомагають лікарю-гінекологу виявити причини порушень менструального циклу, які не пов'язані з гінекологічними захворюваннями. Важливо пройти огляд у ендокринолога, терапевта, генетика, психіатра та інших.

Діагностика порушення менструального циклу вимагає всебічного підходу, що дозволяє підібрати правильне лікування.

Лікування порушень
менструального циклу

Лікування порушення менструального циклу призначають, виходячи з отриманих при обстеженні результатів. За наявності рясних і тривалих кровотеч в першу чергу проводять їх зупинку і профілактику повторної їх появи. У кожному окремому випадку лікування підбирається індивідуально. Залежно від причини виникнення порушень менструального циклу проводять специфічне лікування:

• лікування інфекційних захворювань
• гормональна терапія для корекції ендокринних порушень
  Лікування гормонами залежить від виду порушення менструального циклу. Застосовують препарати естрогену і гестагенів, гормони щитовидної залози, глюкокортикоїди.
• лікування екстрагенітальних захворювань, порушень імунної системи
• хірургічне видалення пухлин
  Хірургічні види лікування застосовують при пухлинних процесах, вроджених вадах розвитку жіночих статевих органів, пухлинах в ЦНС, макроаденомах гіпофіза і деяких інших патологіях.
• корекція режиму роботи і відпочинку, з ухилом на зменшення стресів і нормалізацію харчування.Психотерапія, фізіотерапія.

Наступним етапом лікування за відсутності овуляції є стимуляція овуляції для нормалізації менструального циклу. Стимуляція овуляції і призначення препаратів прогестерону проводиться протягом декількох менструальних циклів. При відновленні менструального циклу жінка може завагітніти і виносити дитину. Якщо жінка не планує вагітність, то для лікування порушень менструального циклу призначаються оральні контрацептиви, які нормалізують менструальний цикл.

У будь-якому випадку, слід пам'ятати про те, що порушення менструального циклу - перший дзвіночок, перший сигнал неблагополуччя, що насувається! Саме тому слід без зволікання звернутися до лікаря.