Показання до кесаревого розтину викладені в Наказі МОЗ України від 27.12.2011 № 977 «Клінічній протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин». У різних пологових будинках України частота кесаревого розтину коливається від 12 до 27% від усіх пологів.
. Кесарів розтин може бути плановим і екстреним. Плановим кесарів розтин вважається, коли показання до нього встановлені під час вагітності.
Попередньо це питання вирішується в жіночій консультації або медичному центрі, де проводиться спостереження за перебігом вагітності та станом пацієнтки.
Обстеження проводить не тільки лікар акушер-гінеколог, а й лікарі інших спеціальностей: терапевт, окуліст, ендокринолог, при необхідності хірург, невропатолог, ортопед. За наявності будь-яких захворювань ці фахівці дають свої рекомендації щодо ведення вагітності та висновок про метод народження. Остаточне рішення про необхідність кесаревого розтину і терміни його виконання приймають лікарі в пологовому будинку. У кожному пологовому будинку є свої особливості проведення самої операції, знеболювання, ведення післяопераційного періоду. Тому пологовий будинок краще вибрати заздалегідь і поставити лікарю всі питання, що вас хвилюють.
Дивіться Приказ МЗ Украины от 27.12.2011 №977 «Клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин»
Коли лягати в пологовий будинок?
Найчастіше лікарі жіночої консультації направляють вагітну жінку до пологового будинку за 1 - 2 тижні до передбачуваної операції. У стаціонарі проводиться додаткове обстеження пацієнтки. При необхідності - медикаментозна корекція виявлених відхилень у стані здоров'я. Також оцінюється стан плода: проводиться кардіотокографія (КТГ), ультразвукове дослідження (УЗД), допплерометрія в судинах системи "мати-плацента-плід". Якщо пологовий будинок обраний заздалегідь і прийнято рішення про необхідність кесаревого розтину, то всі консультації та обстеження можна пройти до госпіталізації в стаціонар. А для проведення кесаревого розтину прийти напередодні або просто в день операції, провівши необхідну підготовку будинку. Однак це можливо лише за відсутності ускладнень вагітності і нормальному стані плода.
Говорячи про підготовку до планового кесаревого розтину, не можна не згадати про можливість і навіть необхідність проведення так званого аутологічного плазмадонорства. Пацієнтка після 20 тижнів вагітності може здати 300 мл власної крові або плазми (рідка частина крові), яка буде зберігатися в спеціальному морозильнику протягом тривалого часу. І якщо під час операції буде потрібно переливання крові, то буде перелита не чужа (хай і обстежена), а своя власна кров або плазма. Це виключає можливість зараження різними інфекціями, у тому числі ВІЛ, гепатитом В і С і запуску аутоімунних реакцій в післяпологовий період (аутоімунна тромбоцитопенія, анемія). Аутоплазмадонорство проводиться в пологових будинках, які мають власне відділення переливання крові. Процедура не чинить негативного впливу ні на стан матері, ні на стан плода, а втрачена плазма відновлюється в організмі протягом декількох днів.
Як визначається дата операції?
Оцінюється стан пацієнтки і плода, уточнюється термін пологів за датою останньої менструації, по передбачуваному дню зачаття, по УЗД на ранніх термінах і, по можливості, вибирається день, максимально наближений до терміну пологів. При цьому обов'язково враховуються побажання самої пацієнтки. Свою згоду на проведення операції і знеболення пацієнтка викладає в письмовому вигляді.
При плановому кесаревому розтині проводиться передопераційна підготовка. Напередодні необхідно прийняти гігієнічний душ. Важливо добре виспатися, аби впоратися з цілком з'ясовним хвилюванням, слід прийняти на ніч що-небудь заспокійливе (за рекомендацією лікаря). Вечеря напередодні має бути легкою. А в день операції з ранку не можна ні пити, ні приймати їжу. За 2 години до операції проводиться очисна клізма. Безпосередньо перед початком операції в сечовий міхур вводиться катетер, який видаляють тільки через кілька годин після операції. Ці заходи дозволять запобігти серйозних ускладнень.
Які методи знеболювання при кесаревому розтині?
Найбільш сучасним і безпечним методом знеболювання як для матері, так і для плоду є регіональна (епідуральна) анестезія. При цьому знеболюється тільки місце операції і нижня частина тулуба. Пацієнтка перебуває у свідомості. У сучасних клініках більше 95% операцій проводиться саме з таким знеболенням. Набагато рідше використовується наркоз.
Як виконують кесарів розтин?
Після проведення анестезії жінку укладають на операційний стіл. Живіт обробляють спеціальним антисептиком і накривають стерильними простирадлами. На рівні грудей встановлюється перешкода аби пацієнтка не бачила хід операції. Хірург робить горизонтальний розріз передньої черевної стінки над лобком, в екстрених випадках проводиться вертикальний розріз від пупка до лобка, щоб якомога швидше вийняти дитину. Якщо залишився шрам від колишніх вагітностей, які закінчилися кесаревим розтином, новий розріз робиться на цьому ж місці. Потім розсуваються м'язи, робиться розріз на матці (практично завжди - поперечний), розкривається плодовий міхур. Лікар вводить руку в порожнину матки і обережно витягає дитину. Перерізається пуповина, дитину передають акушерці. Після огляду новонародженого лікарем неонатологом породілля бере дитину руками і прикладає до грудей (контакт «шкіра до шкіри»). Якщо укладено договір про збір пуповинної крові, проводять збір останньої в спеціальний контейнер. Потім рукою видаляють послід, а розріз на матці зашивають спеціальною ниткою, яка розсмоктується через 1,5 - 3 місяці. Потім пошарово відновлюється і черевна стінка. На шкіру накладають дужки або шви, а зверху - стерильну пов'язку.
Залежно від методики і складності тривалість операції складає в середньому 20-40 хвилин. Першу добу після кесаревого розтину пацієнтка зазвичай знаходиться в післяопераційній палаті або палаті інтенсивної терапії, де проводиться цілодобове спостереження за її станом: загальним самопочуттям, артеріальним тиском, пульсом, частотою дихання, розмірами та тонусом матки, кількістю виділень, функцією сечового міхура.
Які препарати зазвичай вводять в післяопераційному періоді?
В обов'язковому порядку призначається знеболювання, частота введення цих препаратів залежить від інтенсивності больових відчуттів. Зазвичай знеболювання потрібне в перші 2-3 доби, надалі від нього поступово відмовляються. Крім того, призначаються препарати, що сприяють скороченню матки, і препарати, що нормалізують функцію шлунково-кишкового тракту. У більшості випадків при проведенні планових кесаревих розтинів проводиться антибіотикопрофілактика (одноразове введення антибіотика під час операції). Питання про подальше призначення антибіотиків у післяопераційному періоді вирішується лікарем, який оперує, щодо кожної пацієнтки індивідуально.
Коли можна вставати?
Перший раз пацієнтці пропонується піднятися через 6 - 8 годин після операції. Спершу потрібно посидіти, а потім трохи постояти. Для початку цього достатньо. Більш активний руховий режим починається після переведення з палати інтенсивної терапії. Краще заздалегідь подбати про придбання спеціального післяопераційного бандажа, який значно полегшить пересування в перші кілька днів після операції. Вже з першого дня можна починати виконувати мінімальні фізичні вправи, які сприяють більш сприятливому перебігу післяопераційного періоду. Переведення в післяпологове відділення можливе через 12-24 години після операції. Дитина в цей час знаходиться в дитячому відділенні. У післяпологовому відділенні жінка сама зможе почати доглядати за дитиною, годувати її грудьми і сповивати. Але в перші кілька днів буде потрібна допомога з боку медиків та родичів (якщо в пологовому будинку дозволені відвідування).
Дієта
Доведено, що ранній початок прийому рідини і їжі (концепція Fast Track Recovery) скорочуює час реабілітації після операції і в кілька разів знижує кількість післяопераційних ускладнень. У першу добу після операції дозволяється пити мінеральну воду без газу, можна їсти каші, нежирний бульйон, відварне м'ясо, солодкий чай. З другої доби можливе повноцінне харчування - з раціону виключаються тільки продукти, що не рекомендуються при годівлі грудьми. Зазвичай для нормалізації функції кишечника приблизно за добу після операції призначається очисна клізма. Коли можна виписуватися додому, вирішує лікуючий лікар. Зазвичай на 5 день після операції виконується ультразвукове дослідження матки, і знімаються дужки або шви. При благополучному перебігу післяопераційного періоду виписка можлива на 5 - 6 добу після кесаревого розтину. Виписавшись додому, породіллі необхідно якомога більше відпочивати. Потрібна особлива увага і допомога з боку членів сім'ї, які можуть взяти на себе частину домашніх справ. Адже деякий час після операції буде зберігатися слабкість, підвищена стомлюваність, больові відчуття в області шва.
Якого режиму потрібно дотримуватися вдома?
Харчування звичайне - з урахуванням годування грудьми. При "водних процедурах" доведеться обмежитися душем. Приймати ванни, плавати можна лише через 1,5 місяці після операції. Повноцінні фізичні навантаження - через 1,5 - 2 місяці після операції. Відновити статеві контакти можна через 6 тижнів після операції. Попередньо рекомендується відвідати лікаря, він зможе оцінити, наскільки благополучно протікає післяопераційний період. Обов'язково проконсультуватися щодо контрацепції. Наступну вагітність після кесаревого розтину краще планувати не раніше ніж через 2 роки. За цей час організм встигне повністю відновитися після попередньої вагітності і перенесеної операції. Жінка повинна знати, що якщо під час наступної вагітності у неї не буде показань до кесаревого розтину, то вона має всі шанси народити самостійно, не вдаючись до хірургічного втручання.
